Позакореневе живлення через листя й стебла дає змогу оптимізувати норму і співвідношення між елементами живлення під час вегетації рослин. Брак або недоступність певних елементів живлення через погодні умови або відсутність їх у ґрунті призводить не тільки до недобору врожаю, а й до погіршення його якості.

Без забезпечення ефективного мінерального живлення вирощування сільськогосподарських культур стає низькорентабельним. Витрати на високоякісне насіння, оригінальні засоби захисту рослин та технології не знаходять ефективної реалізації за умов неправильного живлення.

Позакореневі живлення є способом, що доповнює традиційне внесення добрив у ґрунт, коли вони недостатньо ефективні або під впливом різних чинників засвоєння основного живлення обмежене. До чинників, що заважають рослині нормально отримувати живлення з ґрунту, відносять:

Позакореневе підживлення є найшвидшим способом подолання дефіциту поживних речовин і прискорення росту й розвитку рослин на певних фізіологічних етапах. Більшість листкових добрив хімічно сумісні з пестицидами і, таким чином, має місце економія витрат і праці.

Застосування позакореневих живлень включає в себе комплекс заходів:

Вплив елементів мінерального живлення на урожай та їх доступність рослинам Всі елементи мінерального живлення тісно пов’язані між собою та беруть участь у єдиних процесах, але роль кожного з них строго специфічна.

Макроелементи

Азот (N) – основний компонент для утворення амінокислот, протеїнів. Необхідний для нормального росту вегетативної маси. Бере участь у процесах метаболізму рослин.

Фосфор (Р) бере участь в енергетичному обміні. Сприяє зростанню коренів, формуванню квіток, утворенню насіння. Прискорює дозрівання.

Калій (К) – активатор ферментів, фактор термостійкості. Бере участь у накопиченні цукрів, синтезі білка. Разом з сіркою (S) впливає на стійкість до захворювань.

Мезоелементи

Сірка (S) – важливий компонент ферментів. Бере участь у синтезі білка. Нестача сірки призводить до незасвоєння азоту.

Магній (Mg) – основний компонент хлорофілу. Прискорює обмінні процеси, сприяє засвоєнню фосфору, калію і багатьох інших елементів.

Кальцій (Са) є структурним елементом клітинних стінок і впливає на проникність клітинних мембран. Він входить до складу міжклітинної речовини і сприяє утриманню клітин разом.

Мікроелементи

Бор (В) покращує синтез та переміщення вуглеводів, відіграє важливу роль у поділі й рості клітин, синтезі білка. Прискорює розтягнення пилкових трубок та проростання пилку. Сприяє росту меристематичних тканин, посилює ріст коренів.

Мідь (Cu) бере участь в процесах фотосинтезу, дихання. Бере участь у формуванні та наливі зерна. Регулятор фітогормонів. Фактор стійкості до захворювань.

Цинк (Zn) бере участь в синтезі ауксину і білків. Разом з гормонами сприяє запиленню і заплідненню. Захищає мембрани від вільних радикалів.

Залізо (Fe) бере участь у окислювально-відновлювальних процесах, сприяє синтезу хлорофілу. Входить до складу ряду ферментів і ензимів.

Марганець (Мn) – основний компонент синтезу цукрів і ауксину. Сприяє проникненню і переміщенню елементів живлення в рослині.

Молібден (Мо) – бере участь в азотному обміні. Відновлює нітрати і бере участь в синтезі амінокислот.

Ряд факторів суттєво заважає елементам живлення вільно проникати у рослини, вбудовуватися в обмінні процеси.

Антагонізм елементів – явище, коли надлишок одного елемента блокує доступність або навіть зв’язує у недоступну форму інші елементи.

Синергізм – явище, при якому за присутності одного елемента інші засвоюються швидше.

Кислотність ґрунту (рН) – одна з основних характеристик, яка впливає безпосередньо на більшість процесів у ґрунті, в тому числі і на врожайність, за рахунок засвоєння рослинами елементів живлення. Справа в тому, що при одній і тій же кислотності ті чи інші елементи засвоюються по-різному. Для багатьох с.-г. культур оптимальним рівнем кислотності є рН = 5,5–7,5. Тому, якщо значення рН відрізнятиметься від сприятливого для вирощування конкретної культури, це може позначитися на розвитку і в підсумку на врожайності.

Температура ґрунту – суттєвий фактор поглинання елементів живлення. Засвоєння рослинами елементів живлення з ґрунту обмежується його температурою. Так калій, доступний рослинам вже від +5 °C, а фосфор засвоюється рослинами наполовину від наявного об’єму тільки тоді, коли ґрунт прогріється до +15–18 °C. Низькі температури гальмують залучення мінеральних сполук у синтетичні процеси. Вважається, що температура, нижча за 10 °С, негативно впливає на надходження всіх мінеральних елементів у корінь.